Волохаті люди

Їхали люди кораблем по морю, й розбила буря їхній корабель. Один чоловік доплив до дерев’яної дошки, сів на ній верхи й поплив, сподіваючись, що його помітить якийсь корабель і врятує.
Пливе він день, пливе й другий, — не видно ні однісінького корабля. Сидить він на дошці та Богові молиться, щоб Він його помилував. Коли почав вітер приносити його до якогось берега, а над берегом була велика пуща. От він пливе понад берегом і просить: «Коли б у цьому лісі хоч одна душа знайшлася, щоб мене врятувала!»
Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, уся вкрита шерстю. Як побачила його, то спершу голосно щось забелькотіла, а далі як вскочить у воду: вхопила руками за дошку, на якій він сидів, витягла його на берег та все роздивляється. А потім побігла до лісу.
Той чоловік дуже злякався, бо зроду не бачив таких дивних людей. А далі й думає: «Що Бог дасть! Буду сидіти».
Коли дивиться — аж йде людина знов і несе три корінці. Прийшла до нього, сама спочатку кілька разів відкусила, а потім пригощає його. Він не бере, лише дивиться на неї. Вона бачить, що він не хоче брати, — знову сама куштує корінець і знову пригощає його. Чоловік здогадався й узяв корінець, почав їсти. Скуштував — аж справді смачно. Він з’їв його весь. Тоді вона віддала йому ще два, і він їх також з’їв, бо дуже зголоднів.
Вона щось белькотіла-белькотіла, а далі взяла його за руку й повела в ліс аж до своєї печери.
Заходить у печеру перша, а за собою чоловіка веде. Чоловік злякався й подумав: «Це вона мене привела, щоб назавжди залишити у себе».
Іде й він у печеру: нема що робити. Дивиться: печера велика, неначе справжня хата; замість підлоги — велика купа комишу. Вона його впустила, а він сів і став із цікавістю роздивлятися, як живуть волохаті люди.
Минув день і другий. Господиня печери не кривдила його, лише коли йшла кудись, завалювала вхід величезною каменюкою, щоб він не втік до лісу. Згодом вона почала більше довіряти чоловікові. Уже не закривала вхід у печеру, коли виходила, і він міг гуляти неподалік.
Одного разу, коли господині не було вдома, чоловік вийшов пішов через ліс до моря. Коли дивиться — аж недалеко від берега пливе корабель. Дуже він зрадів, побачивши людей, схожих на себе, та й почав голосно кричати, щоб вони підпливли до берега й узяли його з собою.
Корабель приплив до берега, і люди стали розпитувати його, хто він такий, звідки й як опинився в цьому лісі. Він розповів, що буря розбила їхній корабель, а його самого хвилі винесли на дошці до цього берега. Корабельники взяли чоловіка з собою й вирушили в дорогу.
Коли дивляться — аж прибігла до берега волохата людина й побачила чоловіка вже на кораблі. Вона голосно закричала, ніби прощаючись, а тоді повернулася до лісу. Більше вони ніколи не зустрічалися.
Читайте також малюкові та собі:
Словникова робота для розвитку мовлення
- Пуща — дуже великий густий ліс.
- Волохаті люди — казкові люди, чиє тіло вкрите густою шерстю.
- Корінець — частина рослини, яку можна знайти в землі; деякі корінці можна їсти.
- Печера — природне житло в скелі або під землею.
- Комиш — висока рослина, що росте біля води.
- Буря — сильний вітер із великими хвилями.
- Врятувати — допомогти комусь уникнути небезпеки.
- Пуститися в дорогу — вирушати в подорож.
- Підпливти — наблизитися до когось або чогось по воді.
Питання до казки «Волохаті люди»
- Що сталося з кораблем у морі?
- Як чоловікові вдалося врятуватися?
- До якого берега приплив чоловік?
- Кого він побачив на березі?
- Який вигляд мала волохата людина?
- Як волохата людина допомогла чоловікові?
- Чим вона пригостила свого гостя?
- Куди волохата людина повела чоловіка?
- Що побачив чоловік у печері?
- Чому волохата людина спочатку зачиняла печеру?
- Коли чоловік зміг сам гуляти лісом?
- Що він побачив біля моря одного дня?
- Як чоловік повернувся додому?
- Що зробила волохата людина, коли побачила корабель?
- Як ти думаєш, чи була волохата людина доброю? Чому?
Поговоримо про казку
- Як ти думаєш, що відчував чоловік, коли залишився сам у морі?
- Як ти думаєш, чому волохата людина вирішила допомогти незнайомцеві?
- Чому волохата людина спочатку скуштувала корінці сама?
- Як ти думаєш, чи було чоловікові страшно йти до печери? Чому?
- Чому волохата людина спочатку не відпускала чоловіка самого до лісу?
- Як ти думаєш, чи піклувалася волохата людина про свого гостя? Що про це свідчить?
- Що відчув чоловік, коли побачив корабель?
- Як ти думаєш, що відчувала волохата людина, коли чоловік відплив?
- Як би ти подякував волохатій людині за допомогу?
- Чого навчає нас ця казка?
- Які добрі вчинки ти запам’ятав (запам’ятала) найбільше?
Завдання для найменших
- Покажи чоловіка.
- Покажи волохату людину.
- Хто допоміг чоловікові?
- Хто приплив до берега?
- Покажи, як чоловік пливе по морю.
- Покажи, як волохата людина веде чоловіка за руку.
- Усміхнися, як чоловік, коли його врятували.
- Помахай рукою, ніби прощаєшся з другом.
Гра «Повтори за казкою»
Виконуй лише три рухи.
- «Пливемо» — імітуй плавання руками.
- «Допомагаємо» — простягни руку вперед.
- «Радіємо» — поплескай у долоні.
Тепер повтори:
Пливемо морем. Пливемо. Допомагаємо. Пливемо. Допомагаємо. Радіємо! Пливемо. Радіємо!






