Кривенька качечка
Час читання казки: 6 хвилин
Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі:
— Ходім, бабо, в ліс по гриби.
От пішли. Бере баба гриби; коли дивиться — у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить.
От вона дідівці:
— Дивись, діду, яка гарна качечка!
А дід каже:
— Візьмімо її додому, нехай вона у нас живе.
Стали її брати, коли дивляться — аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по гриби.
Повертаються — аж дивляться, що в них так прибрано, хліба напечено, борщик зварений…
От вони до сусідів:
— Хто це, хто це?
Ніхто нічого не знав.
На другий день знов пішли дід і баба по гриби. Приходять додому — аж у них і варенички зварені, і полумисок стоїть на віконці. Вони знов до сусідів:
— Чи не бачили кого?
Кажуть:
— Бачили якусь дівчину: від криниці воду несла. Така, — кажуть, — гарна! Тільки трошки кривенька.
От дід і баба думали-думали: хто б це був? Ніяк не вгадають. А далі баба дідові каже:
— Знаєш що, діду? Зробімо от як: скажемо, що йдемо по гриби, а самі заховаємося та й будемо виглядати, хто до нас по воду носить.
Так і зробили.
Стоять вони за коморою, коли дивляться — аж із їхньої хати виходить дівчина з коромислом: така гарна, така гарна! Тільки трошки кривенька.
Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату; дивляться — аж у гніздечку нема уточки, тільки повне пір’ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й кинули в піч — воно там і згоріло.
Коли ж іде дівчина з водою. Увійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка — аж гніздечка нема. Вона тоді як заплаче…
Дід і баба до неї:
— Не плач, любонько! Ти будеш у нас за дочку, ми будемо любити тебе й жалувати, як рідну дитину.
А дівчина каже:
— Я до віку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підглядали за мною; а тепер, — каже, — не хочу! Зробіть мені, діду, кужілочку й веретенце — піду від вас.
Дід і баба плачуть, просять її зостатися, вона не схотіла.
От дід тоді зробив їй кужілочку й веретенце, вона взяла, сіла на дворі й пряде.
Коли ж летить стадо каченят, побачили вони її та й співають:
Он-де наша діва,
Он-де наша Їва:
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить…
Скиньмо по пір’ячку,
Нехай летить з нами!
А дівчина їм відповідає:
Не полечу з вами:
Як була я в лужку,
Виломила ніжку,
А ви полинули —
Мене покинули!
От вони скинули їй по пір’ячку та й полетіли далі.
Невдовзі прилетіло друге стадо. Побачили дівчину й теж заспівали:
Он-де наша діва,
Он-де наша Їва:
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить…
Скиньмо по пір’ячку,
Нехай летить з нами!
Дівчина відповіла їм так само. Каченята залишили їй по пір’ячку й полетіли.
Коли ж прилетіло третє стадо, побачили дівчину та й заспівали:
Он-де наша діва,
Он-де наша Їва:
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить…
Скиньмо по пір’ячку,
Нехай летить з нами!
Скинули вони дівчині по пір’ячку. Вона вмить обернулася на качечку й полетіла разом зі стадом.
А дід і баба знову залишилися самі.
От вам казочка, а мені — бубликів в’язочка.
Читайте також малюкові та собі:
Цікавий факт!
У багатьох українських народних казках птахи можуть перетворюватися на людей, а люди — знову ставати птахами. Наші предки вірили, що птахи є посланцями природи й можуть жити одразу у двох світах — людському та чарівному. Саме тому кривенька качечка вдень ставала дівчиною, а потім знову поверталася до своєї качиної родини.
Словникова робота для розвитку мовлення
- Гніздечко — маленьке гніздо для пташки.
- Пір’ячко — маленькі пір’їнки.
- Коромисло — дерев’яна палиця, на якій носять відра з водою.
- Криниця — глибока яма з чистою водою.
- Комора — невелике приміщення для зберігання їжі та речей.
- Кужілочка — пучок льону або вовни для прядіння.
- Веретенце — дерев’яний інструмент, яким пряли нитки.
- Прясти — робити нитку з льону або вовни.
- Жалувати — любити, піклуватися.
Питання до казки «Кривенька уточка»
- Чому дід і баба сумували?
- Кого вони знайшли в лісі?
- Чому качечку забрали додому?
- Що дивного сталося, коли дід і баба повернулися з лісу?
- Кого сусіди бачили біля криниці?
- Як дід і баба дізналися таємницю качечки?
- Чому дівчина засмутилася?
- Що попросила дівчина зробити для неї?
- Хто прилетів до дівчини?
- Що співали каченята?
- Як дівчина знову стала качечкою?
- Чим закінчилася казка?
Поговоримо про казку
- Чому дід і баба вирішили забрати качечку додому?
- Як ти думаєш, чому дівчина допомагала дідові й бабі?
- Чому дід і баба сховалися біля хати?
- Як ти думаєш, чи правильно вони зробили, коли спалили гніздечко?
- Чому дівчина вирішила піти від діда й баби?
- Як ти думаєш, що означає берегти чужі таємниці?
- Який герой казки тобі сподобався найбільше? Чому?
- Чого навчає нас казка «Кривенька качечка»?
- Пригадай по порядку, що сталося з качечкою від початку до кінця казки.
Завдання для найменших
- Покажи дідуся.
- Покажи бабусю.
- Покажи качечку.
- Хто жив у гніздечку?
- Покажи, як качечка махає крильцями.
- Покажи, як дівчина несе воду.
- Усміхнися, як дід і баба, коли побачили гарну дівчину.
Гра «Що змінилося?»
Пригадай казку та назви, ким або чим були герої.
- Спочатку — качечка, потім — …
- Спочатку — гніздечко, потім — …
- Спочатку — дівчина, наприкінці — …
- Спочатку — самотні дід і баба, потім — …
Розкажи, як змінювалися герої протягом казки.
