Казка про рибака та рибку Пушкіна — це одна з тих історій, яку легко полюбити і дітям, і дорослим. Вона проста для сприйняття, але водночас глибока за змістом. Казка навчає вдячності, скромності й показує, чим небезпечна жадібність. На цій сторінці ви знайдете її передісторію, повний текст для читання, унікальні картинки, створені автором сайту “Ведмежата-клуб” для вас, а також пояснення й поради, як розповідати казку дітям дошкільного віку. Залишайтеся з нами! І додайте сайт у закладки, щоб повертатися до унікальних душевних матеріалів для ваших малюків.
Казка про рибака та рибку
Жив старий із своєю старою
Край самого синього моря;
Вони жили в ветхій землянці
Рівно тридцять літ і три роки.
Старий ловив неводом рибу,
А баба пряла свою пряжу.
Раз він в море закинув невід,
Приніс невід лиш твань рибалці.
Він удруге закинув невід,
Приніс невід морську водорість.
В третій раз закинув він невід,
Приніс невід одненьку рибку,
Не звичайну рибку, золотую.
Як стане ж тут золотая рибка
Діда благати, говорити:
«Одпусти, рибаче, мене в море,
Дорогий дам за себе одкуп:
Одкуплюсь чим тільки побажаєш».
Здивувався старий, налякався:
Він рибалив тридцять літ і три роки
І не чув того, щоб риба говорила.
Одпустив він рибку золотую
І сказав ласкаво на прощання:
«Бог з тобою, золота рибчино!
Викупного з тебе я не хочу;
Живи собі в синьому морі,
Гуляй собі там на просторі».
Повернувся старий до старої,
Розказав їй про чудо велике:
«Упіймав був сьогодні я рибку,
Золотую рибку, не звичайну;
По-нашому говорила рибка,
Назад в море синєє просилась,
Дорогою ціною одкуплялась:
Одкуплялась чим тільки побажаю.
Не посмів я взять викупного,
Так пустив її в синєє море».
Тут стара налаяла старого:
«Ну й дурило, ж ти, недотепа!
Не умів ти взять викупу з рибки!
Хоч би взяв ти нове корито,
Наше он украй розкололось».
Дід пішов до синього моря;
Бачить: море злегенька заграло.
Став він кликать золотую рибку,
Припливла к йому рибка і спитала:
«Чого тобі треба, рибаче?»
Їй з поклоном старий одмовляє:
«Змилуйся, паніматонько рибко!
Прикро лає мене моя хазяйка,
Не дає супокою старому:
Їй потрібне, бач, нове корито,
Наше вкрай, мовляв, розкололось».
Одмовляє золотая рибка:
«Не журися, іди собі з богом,
Буде вам прошене корито».
Повернувся старий до старої,
Аж у них нове стоїть корито.
Іще гірше стара лихословить:
«Ну й дурило ж ти, недотепа!
Випросив, недотепа, корито!
В кориті скільки ж то користі?
Повернися, дурило, до рибки,
Уклонись їй, випроси хоч хату».
Дід пішов до синього моря
(Помутилося синєє море),
Став він кликать золотую рибку,
Припливла к йому рибка, спитала:
«Чого тобі треба, рибаче?»
Їй старий з поклоном одмовляє:
«Змилуйся, паніматонько рибко!
Іще гірше налаяла жінка,
Не дає супокою старому:
Хату просить незлагідна баба».
Одмовляє золотая рибка:
«Не журися, іди собі з богом,
Нехай так: буде вже вам хата».
Іде він к своїй землянці,
А землянки й сліду немає:
Перед ним з світлицею хата,
З мурованими лепсько димарями,
З дубовими тесовими ворітьми.
А баба сидить край віконця,
На всі боки старого картає:
«Недотепа ти, справдешнє дурило!
Випросив, недотепа, хату!
Повернись, уклонися рибці:
Я не хочу бути в мужицтві,
Хочу вийти в гербові дворяни».
Пішов старий знову до моря
(Неспокійне синєє море),
Став він кликать золотую рибку,
Припливла к йому рибка, спитала:
«Чого тобі треба, рибаче?»
Їй з поклоном старий одмовляє:
«Змилуйся, паніматонько рибко!
Збожеволіла ще гірш моя баба,
Не дає супокою старому:
Вже не хоче буть вона в мужицтві,
Хоче вийти в гербові дворяни».
Одмовляє золотая рибка:
«Не журися, іди собі з богом».
Дід вернувся до баби своєї.
Що ж він бачить? Високий терем,
Там його стара стоїть на ганку
В тілогрійці, соболем підбитій,
У коштовнім парчевім очіпку,
Перли сповивають шию,
На руках щирозлоті персні,
На ногах чоботи червоні.
Перед нею меткі челядинці;
Вона б’є їх, ще й скубе за чуба.
Каже дід почтиво до старої:
«Добрий день тобі, сударине, дворянко!
Десь тепер свою душку вдовольнила?»
Та стара нагримала на нього,
При конюшні робити одіслала.
Тиждень, другий отак переходить,
Збожеволіла баба ще гірше.
Знов до рибки старика посилає:
«Повернись, уклонися рибці:
Я не хочу пробувати в дворянстві,
Самовладно хочу царювати».
Ужахнувся старий, благає:
«Що ти, бабо, блекоти наїлась?
Ні ступить, ні мовить не умієш,
На все царство сміху наробиш».
Прогнівалася баба ще більше,
По щоці ударила мужа:
«Як ти смієш, мужик, пані перечить,
Дворянці гербовій опиратись?
Іди, кажуть, підкоряйся ти слову,
А не то поведуть живосилом».
От дідок простує до моря
(Почорніло синєє море),
Став він кликать золотую рибку,
Припливла к йому рибка, спитала:
«Чого тобі треба, рибаче?»
Їй з поклоном старий одмовляє:
«Змилуйся, паніматонько рибко!
Моя стара ізнову бунтує:
Вже не хоче буть вона в дворянстві,
Царювать хоче самовладно».
Одмовляє золотая рибка:
«Не журися, іди собі з богом!
Гаразд! буде стара царювати!“
От дідок додому повернувся.
Що ж? Царські стали там палати,
В палатах бачить свою він бабу,
За столом сидить вона в короні,
Служать їй бояри та дворяни,
Наливають їй заморські напитки;
Заїдає вона пряником медовим;
Круг постала грізна її варта,
Топірці на плечах тримають.
Як побачив старий, налякався,
Бабі він у ноги поклонився,
Мовив: «Добрий день, грізна царице!
Ну, тепер свою душку вдовольнила?»
Та стара й не глянула на нього,
Лиш з очей прогнать його сказала.
Тут підбігли бояри та дворяни,
В тришия старого виганяли,
А на дверях варта як прискочить,
Топірцями ледве не скришила,
А народ насміявся з нього:
«Так і треба старому нечемі!
Знатимеш, нечемо, надалі,
Що то кажуть: “не в свої взувся!”
Тиждень, другий отак переходить,
Збожеволіла баба ще гірше;
Царедворців по мужа посилає.
Відшукали старика і приводять.
Промовляє до нього баба:
«Повернись, уклонися рибці,
Я не хочу більше царювати,
Хай буду владаркою морською,
Щоб жила я в Окіяні морі,
Золота б мені рибка слугувала,
Побігайкою в мене ходила».
Старий не наважився перечить,
Не осмілився насторч казати.
От іде він знову до моря,
Бачить: чорна знялася там буря,
І збунтіли розлючені хвилі,
Так і ходять, так вийма і виють.
Став він кликать золотую рибку,
Припливла к йому рибка, спитала:
«Чого тобі треба, рибаче?»
Їй старий з поклоном одмовляє:
«Змилуйся, паніматонько рибко!
Що з проклятою бабою вдію?
Вже вона не хоче царювати,
Хоче бути владаркою морською;
Щоб їй жити в Окіяні морі,
Щоб ти їй сама слугувала,
Побігайкою б у неї ходила».
Не сказала нічого рибка,
Лиш хвостом по воді плеснула
І в глибінь морську подалася.
Довго ждав він при морі одказу,
Не діждався, додому повернувся.
Зирк: ізнов перед ним землянка,
На порозі понурилася баба,
Перед нею ж розбитеє корито.
1833
Переклад: Борис Петрушевський
Дякую за підтримку проєкту «Ведмежата-клуб»!
Розмальовка до казки про золоту рибку: скачати PDF безплатно
Поради батькам та цікаві факти
Сюжет казки Пушкіна простими словами для дітей допоможе обговорити класичну історію «по-дорослому». Казка починається біля самого моря, де в старій хатинці живуть бідні дід і баба. Одного разу дід ловить золоту рибку, яка вміє говорити й обіцяє виконати будь-яке бажання. Баба спочатку просить нове корито, потім — хату, далі багатство і владу. Але кожне бажання стає все жадібнішим. Наприкінці рибка все відбирає, і баба залишається біля розбитого корита.
Що важливо для малюків: діти розуміють, що не можна весь час вимагати більше. Треба вміти радіти тому, що вже маєш. А щоб дитина ще краще зрозуміла цю історію, корисно поговорити про її героїв.
Герої казки для малюків: хто є хто
- Дід — добрий і спокійний. Він вдячний рибці й не хоче зайвого.
- Баба — примхлива і жадібна. Їй завжди мало.
- Золота рибка — добра помічниця. Вона готова допомагати, але не терпить жадібності.
Практика для батьків: запитайте дитину після читання: «А що б ти попросив у золотої рибки?». Таке запитання допомагає розвивати уяву і вчить цінувати бажання. Але сама казка з’явилася не випадково — у неї є своя історія.
Історія створення казки
Пушкін написав «Казку про рибака та рибку» у 1833 році. Історія створення казки набагато глибша, ніж прийнято вважати. Джерелом сюжету стала німецька народна казка «Про рибака і його жінку», яку зібрали брати Грімм. Але Пушкін переробив її, переніс дію до моря, додав народний стиль і ритм, зробив героїв ближчими до фольклорної культури.
Цікаво знати: у різних країнах трапляються схожі сюжети про чарівну істоту чи предмет, що виконує бажання. У різних народів «золота рибка» може бути духом, птахом або навіть чарівним каменем.
Усі ці варіанти навчають: надмірна жадібність руйнує щастя. Це показує, що казка говорить про вічні людські якості — жадібність і вдячність. Тому в дитячих садках і родинах цю казку читають не лише як історію, а і як урок поведінки.
Казка для читання в дитячому садку і вдома
«Золота рибка» — ідеальна казка для читання і в дитячому садку, і вдома. Вона римована, коротка, образна й зрозуміла для малюка.
Навіть крихітки 0–3 років слухатимуть її із задоволенням, радіючи спільному проведенню часу з улюбленими дорослими та заспокійливому впливу простої рими.
- Для малюків краще давати короткий переказ із зрозумілими словами.
- Після читання обговоріть, хто сподобався дитині і чому.
- Намалюйте разом рибку чи море — це допомагає закріпити сюжет.
- У групі зручно грати: діти загадують три бажання, а вихователь пояснює, що важливо просити розумно.
Цінний прийом: запропонуйте дитині закінчити казку по-своєму. Це розвиває мислення й увагу.
Особистий досвід: чому треба пояснювати дітям сенси
Коли моя старша донька вперше почула казку про рибака та рибку, їй було трохи більше трьох років. Ми читали її перед сном. А вже наступного ранку Кристина принесла мені свою іграшкову рибку жовтого кольору (“золоту”!). Дівчинка серйозно запитала: «Мамо, а якщо я попрошу у неї морозиво, вона справді його принесе?».
Цей по-дитячому милий, наївний єпізод яскраво ілюструє, як важливо пояснювати дітям сенси історій — що, в данному випадку, головне не чарівні бажання, а вміння цінувати і радіти тому, що маєш.
Ілюстрації та мультфільми для малюків
Ілюстрації та мультфільми для малюків — доповнення до слова. Оскільки словниковий запас у дітей ще слабкий, картинки і мультики допомагають пояснити значення слів на прикладі.
Порада від автора сайту Наталки України. Зустрівши незнайоме дитині слово, обов’язково поясніть його значення — за допомогою картинки, анімації або прикладу з життєвого досвіду малюка. При повторному читанні казки повторіть цей прийом.
- Книги з картинками утримують увагу малюків.
- Малюнки можна робити разом із дітьми: навіть проста рибка чи хвиля допомагає прожити сюжет.
- Мультфільми закріплюють історію: радянські версії спокійні й підходять дітям від 0 років.
Перший мультфільм за цією казкою вийшов у СРСР у 1937 році й досі доступний онлайн. А якщо під рукою немає книги, завжди можна почитати казку в інтернеті.
Як читати казку онлайн із дітьми
- Обирайте версії з картинками або аудіо — вони зручні для малюків.
- Читайте повільно, роблячи паузи, щоб дитина могла передбачити, що буде далі.
- Увечері використовуйте казку як «історію перед сном» — спокійний ритм допомагає малюкові розслабитися.
Важливо пам’ятати: деякі сайти публікують скорочені варіанти. Для дітей краще брати оригінальний текст Пушкіна і читати казку онлайн із дітьми, розглядаючи адаптовані для раннього віку картинки. І, звичайно, після читання варто обговорити головний урок казки.
Казка про рибака та рибку Пушкіна залишається актуальною й сьогодні. Чого навчає дітей казка Пушкіна про рибака та рибку? Для дорослих це нагадування про цінність простих речей, для дітей — перший урок про добро, вдячність і справедливість. Читайте її разом, обговорюйте героїв і малюйте власні ілюстрації — так казка стане не просто історією, а теплим сімейним досвідом.
Для батьків і педагогів «Казка про рибака та рибку Пушкіна» — це не лише цікава історія, а й готовий інструмент виховання. Через неї діти вчаться розрізняти добро і зло, розуміти наслідки вчинків і цінувати те, що вже мають.
