Жило-було руде кошенятко, на ім’я Муркотик. Воно було ще зовсім маленьке, пухнасте і дуже допитливе. Йому все було цікаво: чому вітер шелестить у траві, куди зникають тіні, коли настає вечір і що таке «один», «два» та «три».
Казка: вчимося рахувати до 5
Жило-було руде кошенятко, на ім’я Муркотик. Воно було ще зовсім маленьке, пухнасте і дуже допитливе. Йому все було цікаво: чому вітер шелестить у траві, куди зникають тіні, коли настає вечір і що таке «один», «два» та «три».
Він жив у доброї бабусі, у хаті з дерев’яними віконницями, що пахне хлібом і теплим молоком. Щовечора бабуся говорила йому:
— Ти ростеш, Муркотик. Настане день, і ти навчишся рахувати. Це все одно, що навчитися дивитися на світ уважніше.
Кошеня кивало і муркотіло:
— Мр-р-р-р. Я постараюся.
Одного ранку, коли сонце вже прогріло віконце, Муркотик вийшов у сад. Усе навкруги ворушилося, дихало і кликало до життя.
— Один, — прошепотів він, дивлячись на метелика, що сів на траву.
— Один метелик.
Він відчув усередині тепле лоскотання, наче серце ледь посміхнулося. Він помітив одного метелика — і сам порахував до одного!
На гілці сиділи два птахи. Муркотик притулився до землі, ніби хотів підкрастися. Але потім передумав.
— Два, — шепнув він. — Два птахи. Не буду лякати, просто порахую.
І знову в грудях стало м’яко і спокійно.
Під яблунею лежали три червоні яблука. Він підійшов і торкнувся одного носиком.
— Раз… два… три, — прошепотів він, намагаючись не збитися. — Три яблука.
Вітер прошелестів листям. Ніби підтвердив: так, ти все правильно зрозумів.
На доріжці повзли чотири мурахи. Вони поспішали, шукали щось важливе. Муркотик не заважав. Він тільки шепотів:
— Один, два, три, чотири… Чотири мурахи.
Він почав розуміти: рахунок — це коли ти дуже уважний. Це коли ти бачиш, помічаєш, не проходиш повз.
У маленькому ставку жили рибки, вони весело плавали в прозорій воді. А Муркотик просто сидів на теплому камінчику і рахував:
— Один… два… три… чотири… п’ять.
І з кожним числом ставало все затишніше. Світ більше не був таким незрозумілим. Він складався в порядок і сенс.
Так минув день. Муркотик вивчив п’ять чисел. Він не поспішав. Він просто помічав. І кожне помічене число робило його трохи впевненішим.
А ввечері бабуся сказала:
— Ти сьогодні добре дивився. Добре жив, Муркотик. Адже рахунок — це зв’язок зі світом, із собою і з тим, хто поруч.
Любий друже!
Дякую за підтримку проєкту «Ведмежата-клуб»!
Ваш донат допомагає створювати добрі казки, корисні матеріали для батьків та натхнення для дітей в усьому світі.
А ще — це важлива підтримка для автора, що продовжує творити навіть під звуки сирен і вибухів 😔.
Дякую, що ви поруч❤️!
Чому варто читати дитині казки про котиків з елементами лічби? Казки — це не лише спосіб розважити дитину, а й потужний інструмент раннього розвитку. Особливо ефективні казки про котів, адже образи домашніх тварин близькі та зрозумілі малюкам. А якщо герой — рудий кошеня, як у казці про котика Муркотика, це викликає ще більший інтерес: теплий колір, м’який пухнастик, схожий на живого друга, з яким хочеться гратися й навчатися.
Казка про руденького кота Муркотика м’яко вводить малюка у світ чисел від 1 до 5 через образи, емоції та прості дії. Такий підхід допомагає дитині не просто запам’ятати цифри, а прожити кожне число як важливе відкриття.
Образ Муркотика як емоційний якір
Маленьке кошеня Муркотик — метафора самої дитини: допитливої, уважної, яка робить перші кроки у пізнанні світу. Коли діти читають казку про котика Муркотика, вони ототожнюють себе з героєм, переживають ті самі емоції — подив, радість, інтерес. Це підвищує залученість і допомагає краще запам’ятати числа.
Лічба в казці вплетена в реальне життя: метелик, пташки на гілці, яблука під деревом. Дитина вчиться бачити, помічати, бути уважною. Таке навчання природне й відповідає особливостям розвитку у віці 2–4 роки, коли на перший план виходить сенсорне й емоційне сприйняття.
Чому це працює
-
Візуальні образи (метелик, яблуко, мураха) допомагають поєднати цифру з конкретним предметом.
-
Повтори й ритм створюють у дитини відчуття впевненості.
-
Спокійний темп і емоційні коментарі героя (наприклад, «світ став затишнішим») розвивають не лише лічбу, а й емоційний інтелект.
Вікові особливості
Казка про рудого котика підходить для малюків віком від 2 до 5 років. Вона ідеально працює як:
-
перша історія про цифри;
-
казка на ніч;
-
початок занять за методиками раннього розвитку.
Якщо ви шукаєте добрі, прості казки про котиків із навчальним змістом — історія Муркотика стане чудовим вибором.
Поради батькам
-
Під час читання просіть дитину рахувати предмети на картинках разом із котиком.
-
Не соромтеся використовувати пальчик малюка (Знайди, покажи й порахуй пташок!) — так до механічного запам’ятовування додається тактильна пам’ять. А дошкільнята найкраще навчаються саме через руки.
-
Після читання запропонуйте дитині знайти у навколишньому світі «своїх» метеликів, яблука чи пташок і порахувати їх.
-
Під час навчання намагайтеся не вживати зменшено-пестливі назви предметів — це ускладнює сприйняття навчального завдання.
-
Використовуйте улюблені іграшки, щоб розіграти сюжет.
-
Рахуйте будь-де: мушлі в пісочниці, ложки на кухні, авто на узбіччі — одного разу між справами буде достатньо. Малюк не перевтомиться й охоче гратиме в лічбу.
- Обов’язково завантажте й роздрукуйте безкоштовний PDF-файл — із картками та іграми для лічби. Так ви зможете багато разів грати, рахуючи до п’яти. Починайте з простого.
Казки з добрими героями, як Муркотик, допомагають дитині вчитися, формують тепле, довірливе ставлення до навчання. Продовжуйте читати казки про котів — через гру, фантазію та любов діти навчаються найкраще.
