Ласкаво прошу в дивовижний світ казки «Лускунчик і Мишачий король» Ернста Теодора Амадея Гофмана, спеціально адаптованої для дітей 3–6 років. Казку дбайливо перетворено на сім частин-сцен, де оживають іграшки, дзвенять мечі й народжуються справжні дива. Унікальні ілюстрації роблять кожну сторінку яскравою, а текст — легким і добрим, тож малюки не лише слухають, а й бачать і відчувають чари. Читайте казку Гофмана «Лускунчик» на сайті «Ведмежата-клуб», де я творю для вас з любов’ю та турботою. Залишайтеся з нами!
Казка Гофмана «Лускунчик та Мишачий король» для 3-6 років і молодше
Дорогий друже!
Дивовижні, але подекуди надто атмосферні казки Ернста Теодора Амадея Гофмана тепер можна сміливо читати малюкам! Коментуйте, чи подобається вам такий підхід. Які казки ви ще хотіли б прочитати в адаптації? На сайті «Ведмежата-клуб» відбуваються справжні дива, а бажання збуваються. Казка Гофмана «Лускунчик» з ілюстраціями, стилізованими під старовинні різдвяні листівки, та аудіоверсією у моєму виконанні вже готова тішити вас і ваших дітей!
З любов’ю, автор сайту, педагог Наталка Україна.
Частина 1. Свято біля ялинки
У переддень Різдва вся родина зібралася біля великої ялинки. Вона сяяла вогниками, й здавалося, ніби на зелених гілочках сидять справжні зірки, що спустилися прямо з неба. Між золотими горіхами, солодкими яблуками й блискучими фігурками ховалися дивовижні іграшки: солдатики, коники, ляльки в гарних сукенках.
Дівчинка Марі дивилася на них із захопленням, але найбільше її увагу привернув один подарунок. Це був Лускунчик — кумедний чоловічок із великою головою та серйозним обличчям. Його рот було зроблено так, що ним можна було лускати горіхи. Та Марі здавалося — він наче чекає, щоб хтось полюбив його, попри його смішний вигляд.
Фріц, брат Марі, одразу помітив, що Лускунчик кумедно підстрибує, коли працює його щелепа, й розсміявся. А Марі, навпаки, обережно взяла дерев’яного чоловічка в руки й прошепотіла:
— Ти мені подобаєшся, не хвилюйся, я піклуватимусь про тебе.
Лускунчик наче ледь кивнув, а в глибині його намальованих очей забриніла маленька іскорка.
Частина 2. Чарівна ніч
Того вечора Марі довго не могла заснути. Їй весь час здавалося, що Лускунчик хоче щось їй розповісти. Нарешті вона підвелася, тихенько підійшла до ялинки й зупинилася поряд з іграшками.
У кімнаті було напівтемно, лише тихо догорали свічки на гілках. Раптом годинник на стіні пробив північ — тік-так, тік-так. Здавалося, повітря здригнулося, і все навколо стало незвичним.
Марі протерла очі й завмерла: іграшки на ялинці ворухнулися. Маленький барабанник підняв палички й відбив веселий дріб, коники пирхнули й застукотіли копитами, а ляльки схилилися одна до одної й зашепотілися.
Лускунчик теж ожив. Він випрямив плечі, елегантно вклонився Марі й промовив тихим, мужнім голосом:
— Дякую, що полюбила мене. Відтепер я завжди буду твоїм захисником.
Марі широко розкрила очі. Вона не злякалася — навпаки, їй стало радісно й спокійно. Вона зрозуміла: поруч із Лускунчиком їй нічого не страшно.
У цю мить кімната немов перетворилася на чарівну країну, де все було живим і добрим, а серце Марі билося швидше від щастя й очікування дива.
Частина 3. Мишачий король
Не встигла Марі порадіти ожилим іграшкам, як із-під підлоги долинуло дивне шарудіння: шор-шор-шор. Вона нахилилася — й раптом помітила, що зі щілин виповзають маленькі сірі мишки. Їх ставало дедалі більше: одна, дві, три, а тоді ціле військо.
Іграшкові солдатики підняли рушниці, коники іржали, готуючись до бою. Лускунчик став перед Марі, немов справжній капітан, що боронить свою маленьку господиню.
І тут з’явився він — Мишачий король. На його голові погордо красувалася золота корона, а довжелезний хвіст гнувся й звивався. Очі блищали, немов намистинки, і він хвалькувато змахнув лапкою.
— Віддайте мені солодощі та іграшки! — пискнув тоненьким голоском. — Тут усе буде моїм!
Марі міцно стисла руки Лускунчика й прошепотіла:
— Ти ж зможеш нас захистити?
Лускунчик кивнув, і в його намальованих очах спалахнула відвага. Іграшкове військо приготувалося до бою.
Миші заверещали й застукотіли лапками, але в серці Марі прокинулася впевненість: добро неодмінно переможе.
Частина 4. Сміливий Лускунчик
Солдатики вишикувалися рівним рядом. Маленький барабанник застукав паличками: та-та-та-та! Коники заржали й кинулися вперед, іграшкові гармати гримнули, випускаючи цукеркові ядра.
Лускунчик підняв свій дерев’яний меч. Попри смішну велику голову та кривуваті ніжки, він виглядав справжнім воїном.
— Вперед, друзі! — дзвінко вигукнув він, і солдатики рушили в атаку.
Миші верещали й скакали врізнобіч. Але Мишачий король не здавався: він розмахував хвостом, немов величезним батогом, і намагався налякати іграшки.
Марі стояла біля ялинки і, щоб підтримати Лускунчика, кинула в мишей свій маленький черевичок. Це надало іграшковому війську ще більшої відваги.
Лускунчик підійшов ближче до Мишачого короля й сміливо підняв меч. Їхні очі зустрілися: намистинки й іскорки. І ось, одним рішучим рухом Лускунчик переміг злого короля.
Миші перелякано розбіглися, а іграшки радісно вигукнули: «Ура!»
Марі пригорнула Лускунчика й прошепотіла:
— Ти найхоробріший у світі.
І в ту ж мить із ним почало відбуватися дивовижне перетворення…
Частина 6. Перемога і диво
Коли останній писк мишачого війська стих, у кімнаті запанувала тиша. Лише маленька корона Мишачого короля покотилася підлогою й заблищала біля підніжжя ялинки.
Марі глянула на Лускунчика: він стояв прямо, з піднятим мечем, але раптом… щось почало змінюватися. Його дерев’яне обличчя засяяло, ніби оживаючи. Криві ніжки випросталися, очі засвітилися радістю й теплом. І ось перед Марі вже був не кумедний дерев’яний чоловічок, а прекрасний юний принц.
Він усміхнувся й тихо мовив:
— Дякую тобі, мила Марі. Ти не злякалася й допомогла мені. Без твоєї доброти та відваги я ніколи б не переміг.
Марі завмерла від подиву, але серце її сповнилося щастям. Вона простягла руку, і принц дбайливо торкнувся її долоні. В цьому дотику було стільки ніжності, що дівчинка одразу зрозуміла: тепер він її вірний друг.
Іграшки знову ожили й закружляли в танку, святкуючи перемогу. Свічки на ялинці спалахнули яскравіше, і вся кімната перетворилася на бальний зал, повний музики та світла.
Марі усміхнулася крізь сльози радості. Це було схоже на чарівний сон — і все ж відбувалося насправді.
Частина 7. Чарівне королівство
Принц узяв Марі за руку, й раптом підлога під її ногами засяяла, немов була вимощена коштовним камінням. Кімната розчинилася, і вони опинилися в дивовижній країні.
Перед ними простягнувся сад, якого Марі ніколи не бачила. Дерева були з ласощів: на гілках сяяли цукерки, немов різнобарвні плоди, а замість квітів росли тістечка й льодяники. Срібною стежкою текла річка, що переливалася, мов хрусткий лимонад.
Музика звучала сама собою: співали дзвоники, шаруділи повітряні ліхтарики, а вдалині танцювали ляльки у яскравих убраннях. Усе тут було добрим, веселим і світлим.
— Ласкаво прошу в моє королівство, — сказав принц. — Тут живе радість, дружба й сміх. І все це — для тебе.
Марі не знала, спить вона чи бачить усе наяву, але серце її було легким і щасливим. Вона сміялася разом із принцом, кружляла в танці й відчувала, що дива можуть статися з кожним, хто вірить у добро.
А коли ранок зазирнув у вікно, Марі прокинулася у своєму ліжечку. Та в її долоньці лагідно сяяла маленька іскорка — пам’ять про чарівну ніч.
Дякую за підтримку проєкту «Ведмежата-клуб»!
Картинка-гра №9–12: склади пазли
Я підготувала для вашого малюка яскраві пазли за мотивами адаптованої казки Гофмана «Лускунчик і мишачий король», розраховані на дітей 3–6 років. Збирайте разом предмети та героїв, знайомих із історії про Лускунчика та Марі: дерев’яну конячку, ялинкову сніжинку, старовинну ляльку і, звісно ж, самого Лускунчика.
Як грати:
-
Роздрукуйте картинки та розріжте їх по лініях.
-
Запропонуйте малюкові спочатку скласти один пазл.
-
Потім переходьте до наступного й поступово зберіть усі зображення.
-
Коли дитина освоїться, ускладнюйте завдання: спробуйте складати одразу 2 і більше пазлів.
-
Додаткове завдання зі зірочкою: додайте зайву деталь (наприклад, шматочок конячки під час складання картинки з Лускунчиком або лялькою).
Післямова для батьків
Казка «Лускунчик і Мишачий король» українською мовою — це не просто дивовижна історія, а й чудова нагода через гру, образи та емоції допомогти дитині розвинути важливі якості. Ось кілька порад, як зробити читання ще кориснішим:
- Обговорюйте разом: після кожної сцени запитуйте дитину, що вона відчула — «Що б ти зробив на місці Марі?», «Чи боявся ти мишей?», «Чому важливо бути добрим і хоробрим?».
- Розвивайте фантазію: запропонуйте намалювати власну ілюстрацію до сцени чи створити поробку: зробити лускунчика з паперу, вигадати власний замок із ласощів, як у чарівному королівстві. Казка Гофмана «Лускунчик» надихає творити дива власноруч!
- Робота з мовою: звертайте увагу на нові слова («королівство», «чарівність», «принц», «корона») — проговорюйте їх, пояснюйте значення. Це розширює словниковий запас.
- Чергування читання й дії: після читання сцени можна увімкнути аудіофрагмент або попросити дитину рухатися («стрибай, як мишка», «клацни зубами, як Лускунчик»). Це допомагає утримати увагу й робить казку живою. До того ж унікальні ілюстрації до казки Гофмана «Лускунчик» допоможуть обіграти сценки.
- Підтримка почуттів: казки, які писав Гофман, часом можуть занепокоїти вразливих дітей. Якщо щось видається дитині тривожним (битва, миші), важливо показати, що мама чи тато поруч, обговорити, що було страшного, а що доброго у сцені, аби дитина почувалася у безпеці.
Ця адаптація допоможе не лише захопити дитину гарним сюжетом, а й розвинути її уяву, емпатію, мовні навички та впевненість.
